:: Index :: FAQ :: Поиск :: Пользователи :: Группы ::
:: Регистрация :: Профиль :: Войти и проверить личные сообщения :: Вход ::
Мы Вконтакте
Трошкин Владимир

 
Начать новую тему   Ответить на тему    Список форумов Футбол в СССР. Динамо Киев и другие советские клубы. Форум от Олега Гриценка -> Гвардейцы киевского суперклуба (Т - Я)
Предыдущая тема :: Следующая тема  
Автор Сообщение
DynamoFan75



Зарегистрирован: 17.03.2013
Сообщения: 21723
Откуда: город Бахмач, Черниговская область, Украина

СообщениеДобавлено: Вс Дек 29, 2013 10:36 pm    Заголовок сообщения: Трошкин Владимир Ответить с цитатой





Трошкин Владимир Николаевич (СССР, Украина).

Родился 28 сентября 1947-го года.
Выступал на позиции защитника и полузащитника за Шахтер (Енакиево, СССР)-1966-1967 (64 матча-8 голов), СКА (Киев, Украина)-1968-1969 (63 матча-9 голов), Динамо (Киев, СССР)-1969-1977 (206 матчей-21 гол), Днепр (Днепропетровск, СССР)-1978 (14 матчей).
В высшей лиге чемпионата СССР провел 220 матчей-21 гол.
Чемпион СССР-1971, 1974 (25 матчей-2 гола), 1975 и 1977.
Серебряный призер чемпионата СССР-1969, 1972, 1973 и 1976 (осень).
Обладатель Кубка СССР-1974.
Обладатель Кубка кубков-1975.
Обладатель Суперкубка Европы-1975.
3 раза вошел в список лучших футболистов чемпионата СССР.
За сборную СССР (1972-1977) провел 31 матч-1 гол.
За олимпийскую сборную СССР (1971-1972 и 1975-1976) провел 12 матчей.
Серебряный призер чемпионата Европы-1972.
Бронзовый призер Олимпийских игр-1976.
Участник отборочного турнира чемпионата мира-1978 (3 матча).
Участник отборочного турнира чемпионата Европы-1976.
Участник отборочного турнира Олимпийских игр-1972 и 1976.
Заслуженный мастер спорта СССР-1975.
Главный тренер Авангард (Ровно, СССР).
Главный тренер молодежной сборной Украины.
Кавалер ордена «За заслуги» ||| степени (к 110-летию украинского футбола).









Володимир Трошкін

Візитівка

Народився 1947 р. в м. Єнакієве Донецької області.
Почав грати в 1961 р. у юнацькій команді коксохімзаводу. Виступав за команди «Шахтар» (Єнакієве) — 1966—1967, СКА (Київ) — 1968—1969, «Динамо» (Київ) — 1969—1977 рр., «Дніпро» (Дніпропетровськ) — 1978 р. У чемпіонатах країни провів 278 матчів, забив 21 гол. Чемпіон СРСР — 1971, 1974, 1975, 1977 рр. Володар Кубка СРСР — 1974. Володар Кубка Кубків і Суперкубка — 1975 р. За збірну СРСР провів 31 матч, забив 1 гол. Віце-чемпіон Європи 1972 р., бронзовий призер Олімпіади-76.

Назавжди запам’ятаю, коли Трошкіна побачив уперше — він вийшов у стартовому складі в міжнародному матчі з «Фіорентиною» за зірковий склад «Динамо», — здається, замість Йожефа Сабо. Грати довелося проти Амарілдо — одного з найкращих гравців світу. Півстадіона не знало Володимира, вболівальники здивовано переглядалися: «Хто такий? Звідки?» — «Із київського СКА, у нього батько генерал!» Відомо, з якою швидкістю поширюються новини «бездротовим телеграфом». Скажу чесно, років зо два був упевнений, що Трошкін потрапив до «Динамо» «по блату»: застійні ж бо часи, все діставалося з-під поли, тому ми згодні були вірити у будь-що. Ніщо не дивувало, навіть те, що в «Динамо» потрапити можна за протекцією.
Уже згодом, років через п’ять, коли зірка Трошкіна яскраво сяяла на футбольному небосхилі, дізналися, що виріс він у шахтарському Єнакієвому, в багатодітній сім’ї, ганяв м’яча з ранку до ночі, велика сім’я перебивалася, як і всі тоді, з хліба на воду. А ви кажете — син генерала...
Володимир за вдачею — лагідна, скромна людина, цінує слово й чоловічу дружбу, більше переживає в собі, аніж виносить на люди. Коли зі звичного місця півзахисника його кинули на правий фланг оборони, промовчав, хоча навіть не уявляв, як там грати. Невдовзі став одним із кращих футболістів країни в цьому амплуа. Тренери-москвичі, що працювали тоді у збірній, робили вигляд, що не помічають його. «Який це Трошкін? Отой маленький?» А цей «маленький» міг без розбігу на кухні власної квартири вистрибнути на холодильник або з місця сальто викрутити.
Та він не ображався, прекрасно розумівся на тодішній кон’юнктурі — як футбольній, так і політичній, а от поразки рідної команди переживав болісно. Наприклад, коли в фіналі Кубка поступилися єреванському «Арарату». Увесь матч вели перед — 1:0, за кілька хвилин до закінчення тренер Олександр Севідов зняв Буряка й Блохіна, давши можливість молодим товаришам стати володарями Кубка й отримати значки майстрів спорту. Левон Іштоян зрівняв рахунок на 90-й хвилині, а в додатковий час вивів єреванців уперед. Коли приїхали на залізничний вокзал у Києві, в Сірка очі позичали. На пероні під’їхав літній вантажник з візком і спокійно так питає: «Чи не занадто важкий Кубок, давайте підвезу!»
Або трагедія із «Сент-Етьєном». Дома виграли 2:0, а могли й 4:0. Ніхто особливо не хвилювався за результат двобою, кияни об’єктивно виглядали на дві голови вищими. Та м’яч круглий: виснажливі тренування в день матчу, нереалізовані стовідсоткові моменти, блискуча гра їхнього 35-літнього голкіпера, югослава Чурковича — і 0:3, прощавай, Кубок чемпіонів! І до сьогоднішнього дня Володимир твердо переконаний, що збірна мусила виграти Олімпіаду-76. «Ми приїхали туди на голову сильнішими від усіх! Прикрі випадковості, необ’єктивне суддівство — що поробиш...»
У вирішальній грі за «бронзу» з бразильцями Трошкіна вилучили з поля за грубість. «Їхній лівий захисник, — розповідає Володимир, — грав надто брутально. В одному з моментів він завдав Онищенкові такого удару, що в того стався струс мозку. Хвилин за п’ять, коли ми вели 2:0, я підстроївся під нього і зробив те саме… Він так летів, що зрізав кутовий прапорець… Вважаю, команду я не підвів…»
Взагалі, це було в його характері — засмутитися за своїх, провчити суперника, який знахабнів, переступав межу. У житті — й мухи, як кажуть, не скривдить. У грі ж Володимир змінювався капітально.
Загострене почуття справедливості — ось, швидше за все, що рухало його діями. Таких у команді Маслова, згодом Лобановського, було багато. «Я, коли червоний колір (футболки «Спартака») бачу — кидаюсь, як той бик на ганчірку!» — казав Віталій Хмельницький.
Після того, як кияни поступилися в 69-му на своєму полі «Спартаку» і втратили шанс виграти вчетверте поспіль «золото», їхні вчорашні суперники стрімко покотилися в прірву першої ліги. І знову матч у Києві, спартаківцям потрібне бодай очко, щоб залишитися у вищій лізі. Інакше — ганьба на все життя! Їхнє керівництво вступає у переговори з керівництвом «Динамо». Та у Трошкіна і Ко — своя дипломатія, свої рахунки. «Розіб’ємо, як пацанів, під горіх їх!» — вирішують на неформальних зборах. І громлять «Спартак» на «стотисячнику» — 3:0, відправляючи одвічного суперника до першої ліги. Хай повчаться!
Скільки часу минуло, а Володимир Трошкін і зараз згадує цей епізод із задоволенням і гордістю. Бо він — із когорти бійців!









Вице-капитан киевского «Динамо» «эпохи Виктора Колотова» Владимир Трошкин

Владимир Трошкин, которому представилась честь в 1973 году, в 6 матчах надевать капитанскую повязку. Как и Колотов, динамовский правый защитник Трошкин, стал тем футболистом, мастерство которого в полной мере раскрылось с приходом в команду Валерия Лобановского. Новые тактические принципы «тотального футбола», которые требовали от игроков выполнения большого объема скоростной работы, умелых действий на различных участках поля, подстраховки и дисциплины, - стали футбольной философией Трошкина.

Универсализм его действий на футбольном поле, - визитная карточка Владимира. До своего появления в «Динамо», Трошкин успешно выступал за армейцев Киева на позиции, как сейчас сказали бы, опорного полузащитника. Виктору Маслову приглянулся крепкий, работоспособный, с хорошим ударом футболист. В динамовском дубле он не задержался и уже спустя три месяца дебютировал в составе «Динамо», выйдя на замену вместо Бышовца в матче против минских одноклубников (3:0). На позиции правого защитника Владимир оказался с легкой руки Александра Севидова, который таким образом решил закрыть брешь в обороне после ухода из команды Федора Медвидя. Трошкину стало на новой позиции чуть «тесновато», и он старался эпизодически подключаться к атаке.



Действия Трошкина на правой бровке были столь убедительны, что сначала в июне 1971 года, он дебютировал в олимпийской сборной в матче с голландцами (4:0 – забил третий гол), а в апреле 1972 года в первой сборной СССР против команды Перу (2:0). Советская сборная на пути к финалу европейского первенства успешно преодолела предварительный раунд, обыграла в полуфинале сборную Венгрии (1:0), но в борьбе за титул уступила мощной «немецкой машине» (0:3). Владимир Трошкин провел на поле все матчи на позиции полузащитника и стал серебряным призером чемпионата Европы 1972 года. Впереди еще будет олимпийская бронза в Монреале в 1976 году. С «Динамо», Владимир, четырежды становился чемпионом СССР, был победителем Кубка страны, Кубка обладателей кубков и европейского Суперкубка 1975 года.

В тактических схемах Лобановского, правый защитник играл роль «челнока». Мобильный и выносливый Трошкин без устали бороздил правый край, порой мог сместиться в центр и освободить фланг для партнеров. Его действия уже не носили эпизодический характер, а были продиктованы принципами коллективной игры киевского «Динамо». Владимир Трошкин на футбольном поле и за его пределами был весьма авторитетной личность. Веселый нрав Владимира в обычной жизни, сменялся на жесткого, бескомпромиссного бойца на поле.




В. Трошкин и В. Матвиенко с КОК УЕФА 74-75 гг.

Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
DynamoFan75



Зарегистрирован: 17.03.2013
Сообщения: 21723
Откуда: город Бахмач, Черниговская область, Украина

СообщениеДобавлено: Вт Авг 01, 2017 8:19 am    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой




Трошкин и Матвиенко с КОК УЕФА 1974-75 гг.


Владимир Трошкин и Виктор Матвиенко.
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
DynamoFan75



Зарегистрирован: 17.03.2013
Сообщения: 21723
Откуда: город Бахмач, Черниговская область, Украина

СообщениеДобавлено: Ср Апр 04, 2018 11:42 am    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
DynamoFan75



Зарегистрирован: 17.03.2013
Сообщения: 21723
Откуда: город Бахмач, Черниговская область, Украина

СообщениеДобавлено: Пн Янв 21, 2019 1:47 am    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
DynamoFan75



Зарегистрирован: 17.03.2013
Сообщения: 21723
Откуда: город Бахмач, Черниговская область, Украина

СообщениеДобавлено: Вт Фев 05, 2019 8:31 am    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой


В игре Пётр Слободян и Владимир Трошкин.
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
DynamoFan75



Зарегистрирован: 17.03.2013
Сообщения: 21723
Откуда: город Бахмач, Черниговская область, Украина

СообщениеДобавлено: Пн Фев 11, 2019 1:04 am    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
Показать сообщения:   
Начать новую тему   Ответить на тему    Список форумов Футбол в СССР. Динамо Киев и другие советские клубы. Форум от Олега Гриценка -> Гвардейцы киевского суперклуба (Т - Я) Часовой пояс: GMT
Страница 1 из 1

 
Перейти:  
Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете голосовать в опросах


Powered by phpBB© 2001, 2005 phpBB Group ::Вы можете бесплатно создать форум на MyBB2.ru, RSS :: Thиme crйe par Jona